Я не хочу кенселити гру. Вона має свій шарм, атмосферу, приємну музику, головоломки, від яких можна отримати задоволення, і дозволяє творити дива з доступними інструментами. Наприкінці сюжетної арки розробник пише, що він дуже вмілий інженер. І тут я погоджуюсь, але аж ніяк не геймдизайнер.

Під час запуску першого завдання вас зустрічає схема й до біса заплутана документація англійською мовою. Ніякого навчання чи простого вступу. Нічого! Лови PDF-книженцію в обличчя й розбирайся як хочеш. Я все розумію, але в такому разі ви маєте або грамотно вплести цю книжечку в гру, або зробити переклади багатьма мовами.

На першому рівні я почувався як нещасне ягня, яке заблукало й просить допомоги. У результаті через 20 хвилин дропнув гру. Занадто жорсткий поріг входу.

Окремо хочу відзначити режим пасьянсу. Ну навіщо було його так ускладнювати, додаючи 12 мертвих карт, які ні туди ні сюди? Через них 70% колод можна вважати безнадійними від початку. А ще й прив'язати божественне досягнення до 100 перемог... 100... я здобув 10 за 4 години гри.

Може я став занадто казуальним, але, як на мене, це вагомі причини, які не можна ігнорувати. Гра сама по собі дуже чудова, але хід із керівництвом я не оцінив.