Гра як хорор вийшла дуже невдалою. Це фактично чиста візуальна новела з мінііграми. Основна проблема — у зануренні. Розробники просто беруть моторошні події з реального життя та подають їх через психічний стан героїні в конкретній ситуації. Як гравець, ти мінімально береш участь у подіях і здебільшого просто спостерігаєш. В результаті моторошність можуть викликати тільки зображення та історія. Не можу сказати точно, але відчувалося посередньо. Види гарні — і все.  Lamentum наводив на мене більше жаху та зачаровував, хоча я взагалі не витримую хорори. Тут лише музика і візуал витягують гру. Особливо здивувала музика.

Якщо підсумувати, мене найбільше налякали попереджувальні теги на початку гри, а альбом із саундтреком можна просто послухати окремо.